Студенти Хмельницького економіко-правового фахового коледжу та інституту МАУП взяли участь у літературному вечорі пам’яті Василя Стуса
5 вересня 2025 року студенти Хмельницького економіко-правового фахового коледжу та Хмельницького інституту МАУП взяли участь у літературному вечорі пам’яті та діалогу, де слово і кіно зустрілися, щоб нагадати: справжня поезія завжди долає ґрати. Поезія та слова Василя Стуса – це голос, який прориває мовчання й тюремні стіни, щоб говорити з нами сьогодні про свободу, гідність і людську силу.
Літературний вечір «Слово крізь ґрати» відбувся в Молодіжному центрі.
Захід став глибоким емоційним переживанням і нагадуванням про силу поетичного слова, здатного долати навіть тюремні мури. Студенти активно долучалися до декламації поезії Василя Стуса – одного з найяскравіших символів нескореного духу українського народу.
Цей вечір поєднав поезію та кіно – присутні мали змогу переглянути документальний фільм-портрет «Ваш Василь», який розкрив життєвий і творчий шлях поета, його боротьбу за свободу слова, права людини й національну гідність. Цитата, що прозвучала під час заходу – «Митець потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли його творчість зливається з криком його нації» – стала наскрізною ідеєю зустрічі. Саме таким був Василь Стус: поетом, який не просто писав, а жив словом, перетворюючи власну творчість на голос цілого народу.
Поезія Стуса, прочитана вголос молодими голосами, ожила по-новому. Вона не лише торкалася сердець, а й спонукала до роздумів про те, що означає бути вільним, зберігати гідність у часи несправедливості, чинити спротив, коли здається, що надії немає. Його слова стали мостом між минулим і сучасністю, нагадуючи, що справжнє мистецтво – це не втеча від реальності, а глибоке її осмислення та моральна позиція.
Отже, літературний вечір «Слово крізь ґрати» став не просто вшануванням постаті Василя Стуса, а глибоким духовним переживанням і символом незламності українського слова. Це було виявом культурної пам’яті й громадянського пробудження, що засвідчив: поезія, народжена в боротьбі, не втрачає сили з часом. Такі події формують відповідальне ставлення до минулого, плекають свідоме покоління та нагадують: слово, коли воно правдиве й сміливе, здатне не лише зберегти національну гідність, а й надихнути на зміни. Поезія Стуса живе – і продовжує говорити до нас крізь роки.
 |  |  |
 |  |  |
