Стало традицією в нашому Інституті відзначати знаменні історичні події та пам’ятні дати видатних постатей урочистими промовами, мітингами-реквіями, святковими концертами. Нинішній захід був присвячений 140-річчю з дня народження прекрасної жінки, геніальної поетеси, вірної та відданої доньки України – Лариси Петрівни Косач-Квітки. Але всі ми її знаємо за псевдонімом – Леся Українка.
Нещодавно, перебуваючи в національному музеї Української літератури в Києві, колишній президент України Л.Д.Кучма зазначив, що Українська соборність тримається на трьох китах: Тарасові Шевченку, Іванові Франко та на Лесі Українці. Варто зауважити, що на Алеї української духовності, урочисто відкритій на початку навчального року в нашому Інституті, чільне місце займає саме Леся Українка.
Вітальні слова виголосили директор Інституту Леонід Григорович Білий, а також наш гість Теленько Богдан Петрович, заслужений журналіст України, Головний редактор газети Хмельницької міської ради “Проскурів”.
Ще одна наша гостя – Міцінська Тамара Петрівна, старший науковий співробітник Хмельницького обласного літературного музею. У своєму вітальному слові вона звернулася до краєзнавчого аспекту творчої діяльності славетної Лесі. Будучи землячкою видатної поетеси (родом з Полонського району), вона розповіла багато цікавих фактів з життя Лесиної родини, переказаних очевидцями тих подій.
З доповіддю “Леся Українка і родинні традиції української національної педагогічної школи” виступив старший викладач кафедри загальнонаукових та загальноосвітніх дисциплін – Дмитро Вікторович Костенко. Надзвичайно цікава, патріотично налаштована, багата на обдарованість та таланти родина – саме вона дала той запал, який зробив з Лариси Косач зірку світової літератури Лесю Українку.
Окремі штрихи з життєвого та творчого шляху Лесі Українки прозвучали у виступі Наталії Кошелюк.
Наша з вами мала Батьківщина, Поділля і Волинь – край дитинства Лесі Українки, який залишився для неї наймилішим куточком на все життя. Поетеса любила Подільський край за його чарівну природу, усну народну творчість. Про Кам’янець-Подільський вона говорила – "квітка на камені". З ніжністю писала Леся Українка про ліси і озера Волині. А тому у ході нашого заходу ми не могли не сказати і про рідні місця для Лесі Українки – Волинський край. І саме про “Малу Батьківщину Лесі Українки – село Колодяжне Волинської області” захоплено розповідав Артур Кірнос.
Літературні критики, письменники другої половини XІX, XX і XXІ століть дають високу оцінку геніальному творові і називають перлиною творчості поетеси – драму-феєрію “Лісова пісня”. З повідомленням “Лісова пісня” – найцінніший самоцвіт в творчому доробку Лесі Українки” виступила Юлія Кушнір, поглянувши на драму-феєрію з погляду драми життя авторки.
Літературні критики, письменники другої половини XІX, XX і XXІ століть дають високу оцінку геніальному творові і називають перлиною творчості поетеси – драму-феєрію “Лісова пісня”. З повідомленням “Лісова пісня” – найцінніший самоцвіт в творчому доробку Лесі Українки” виступила Юлія Кушнір, поглянувши на драму-феєрію з погляду драми життя авторки.
Вшанування пам’яті великої доньки українського народу відбувалось як за радянських часів, так і в період сьогодення, і не тільки на теренах української землі, а й за її межами. У своєму виступі Яремчук Тереза звернулась до теми вшанування та увіковічення пам'яті Л.Українки. Тема її виступу – “Леся Українка і сучасність”.
Слід зазначити, що поезіями геніальної поетеси зачитуються усі – від найменшого до найстаршого. Уже в початкових класах вивчають вірші “Черешеньки”, “Мамо, іде вже зима”, “На зеленому горбочку” та інші. В старших класах вивчають поезії “Contra spem spero!”, “Надія”, “Як дитиною бувало” та інші, захоплено читають “Лісову пісню”. Дорослі – багаторазово перечитують улюблені поезії Лесі Українки. Багатьох поезія Лесі надихає на власну творчість. Власний вірш “На вшанування Велико поетеси” прочитала студентка нашого Інституту – Аліна Слабунова.
Увазі учасників засідання круглого столу працівники Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва підготували тематичну виставку творів Л.Українки: “І Лесин дух зі слова в душі лине... ”. Презентувала виставку Іщук Ірина Іванівна, провідний бібліотекар Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва.
Від імені студентів нашого вузу та всіх присутніх учасників засідання круглого столу на знак вшанування пам'яті Великої Лесі кращі студенти поклали квіти до її пам'ятника на Алеї духовності (Альошко Аліна, студентка Економіко-правового коледжу та Безноско Денис – студент Інституту).
Українські композитори пишуть музику на слова поезій Л.Українки, а молоді та заслужені співаки прекрасно виконують ці пісні. Тому наостанок у виконанні гурту "Берег надії" прозвучала пісня "Горить моє серце" на слова Лесі Українки.Українські композитори пишуть музику на слова поезій Л.Українки, а молоді та заслужені співаки прекрасно виконують ці пісні. Тому наостанок у виконанні гурту "Берег надії" прозвучала пісня "Горить моє серце" на слова Лесі Українки.
На круглому столі звучали поезії
Лесі Українки у виконанні студентів:
“Мій шлях” – читала Юлія Кушнір;
“Contra spem spero!” (з латин. “Без надії сподіваюсь”) – читала Олена Вікентьєва;
“Красо України, Подолля!” – читала Дарія Мороз;
“Як дитиною бувало” – читала Тереза Яремчук;
“Надія” – читала Аліна Бас;
“Сон літньої ночі” – читала Ілона Бурдельна;
“Хотіла б я піснею стати” – читала Олена Томак;
“Давня весна” – читала Інна Мацеєва.