МАУП
імені Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї  України
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ІНСТИТУТ ПрАТ “ВНЗ “Міжрегіональна Академія управління персоналом

Діалог Церкви та науки

 

Від початку 90­х років XX століття і донині в Україні відбуваються глибокі культурні, геополітичні, економічні, політичні й соціальні трансформації, які не оминули церковного життя і богословської освіти. Відомо, що саме сфера освіти, науки, культури, релігії найбільшою мірою визначають рівень розвитку сучасної людини.

Світові тенденції інкорпорації християнської теології і релігії у розвиток моделей освіти спонукають церковних ієрархів та священнослужителів Православних Церков України до розробки та вибору стратегії взаємодії Церкви, держави і громадянського суспільства. Адже діалог релігії та науки суттєво впливає на формування української системи освіти. Саме про це постійно говорив, писав та проповідував з церковного амвону апостол Українського Православ’я Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир (Сабодан), Предстоятель Української Православної Церкви (1935 – 2014).

 

Богословські знання християнства для сучасної освіти є духовним фундаментом для морального розвитку українського суспільства і дієвим чинником реформування сучасної освітньої моделі. Церковне просвітництво, проповідь, удосконалення системи богословської освіти, формування соціальної думки Православної Церкви та підвищення якості професійної підготовки майбутніх православних священиків в Україні, вважав Митрополит Володимир, є актуальною науковою і практичною проблемою усіє Церкви, вирішення якої полягає у встановленні діалогу Православної Церкви та світських навчальних закладів.

Відповідно до потреб і ресурсних можливостей Міжрегіональної Академії управління персоналом (МАУП) найбільшого економіко-гуманітарного вищого навчального закладу України, Української Православної Церкви у 1996 році був заснований Хмельницький інститут імені Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України з метою наближення навчання до місця проживання студентів, вирішення проблеми зайнятості, забезпечення рівних можливостей для молоді у здобутті якісної вищої освіти та динамічного духовно-морального і соціокультурного розвитку українського суспільства і розвитку особистості загалом.

У зв’язку з цим актуальним постає питання вивчення, осмислення і популяризації духовної і богословської спадщини Блаженнішого Митрополита Володимира, яка дає можливість отримати нові теологічні знання та підходи щодо подальших напрямів розвитку української системи світської і духовної освіти. Тому висвітлення питання щодо святкування 25-річчя з дня заснування Хмельницького інституту імені Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України є не лише доцільним, але і вкрай важливим.

У Хмельницькому інституті імені Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України МАУП за благословенням митрополита Хмельницького і Старокостянтинівського Антонія (Фіалко) викладацькою діяльністю і питаннями церковної просвіти займаються протоієрей Олександр Дацюк, протоієрей Сергій Причишин-Кліновський і протоієрей Степан Кньовець. Окремі лекції, присвячені питанням церковної історії, читає професор Київської Духовної Академії, протоієрей Олексій Добош.

 

На жаль, питання важливості діалогу між Церквою й сучасними освітніми закладами України як об’єктивна наукова потреба не отримує необхідного відображення у дедалі зростаючому загальному потоці наукових філософських, теологічних і політологічних публікацій. Більше того, останнім часом есхатологічним аспектам теологічної науки у діалозі релігії й філософії приділяється невиправдано мало уваги. Добре відомо, що без належного ставлення до розуміння історії релігії, сутності теологічної думки неможливо отримати цілісну картину світосприйняття.

Справжнім науковцям цікаві не тільки готові знання, вивчення історії Церкви, релігії, філософії, а й сам процес формування й розвитку сучасних богословських знань у динаміці. Християнська соціальна думка не стоїть на місці, вона постійно перебуває в поетапному розвитку відповідно до конкретної історичної, соціальної, економічної і політичної ситуації. Вона лишається непорушною лише у своєму догматичному осерді основі богословського і духовного буття християнства. Християнська соціальна доктрина не просто слова духовних настанов та метафізичні роздуми, це бажання зробити свою релігію актуальною у сучасному світі. Християнська соціальна доктрина це чітке усвідомлення того, хто такі християни, звідки вони і куди крокують; чого очікує Церква від людини, яким є ставлення християнства до інших релігій, політики, економіки, медицини та культури.

Повернутися до історичних витоків християнства, відповідно поціновувати своїх святих, релігійних мислителів, церковних ієрархів, богословів це одне. Куди складніше подбати про те, щоб сучасна Православна Церква (через духовну і світську освіту, виховання, культуру, соціальну думку) повторилася і актуалізувалася у нових поколіннях. Церква повинна постійно звертатися до своєї богословської сутності, історії, догматичної традиції, богослужіння, але не забувати про богословське мислення, духовну динаміку та соціальну дію, які мають виражатися у відновлюванні свого історичного досвіду на шляху до Бога. Тут історія українського народу співпадає з духовними прагненнями християнського світу. Це особливо яскраво визначено історією Українського Православ’я, яке має великі і славетні сторінки, що окреслюють українство.

Як тут не згадати церковні проповіді Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія (Березовського), який зазначає, що духовна зміна життя людей пов’язана не зі зміною ідеології, політики, а зі зміною серця, духовної культури людства, покаяння і смирення. Попри небажання певної кількості людей цікавитися питаннями релігії, християнської аскетики, брати активну участь у церковному житті, і особливо йти шляхом християнського покаяння, «забути» релігію не вдається майже нікому в світі, оскільки вона, як ніяка інша сфера буття людства, величезною мірою стосується загальнолюдських, загальносуспільних інтересів, моралі та духовних цінностей.

Діалог Української Православної Церкви і представників світської освіти як предмет наукових досліджень християнської соціальної доктрини завжди привертає увагу православних богословів. Блаженніший Митрополит Онуфрій наголошує на тому, що на зламі ХХ–ХХІ століть значно підвищився суспільний інтерес до історії Християнської Церкви, біблійного богослов’я і християнської аскетики. Отже, виникла нагальна потреба у підготовці духовними школами Української Православної Церкви й світськими навчальними закладами високопрофесійних і високоморальних кадрів для сучасної освіти, культури, науки, просвітництва, які мають комплексно враховувати потреби українського державотворення, суперечливі процеси глобалізації, інтегрування України у світовий культурний простір, здатність забезпечити людський розвиток, якість життя усіх громадян України у світлі Євангелія та релігійних цінностей.

Раді повідомити, що саме архіпастир привітав колектив і студентський склад Хмельницького інституту імені Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України з двадцятип’ятирічним ювілеєм від дня заснування, наголосивши, що за минулі роки Інститут випустив цілу плеяду видатних психологів, політологів, фінансистів, економістів, талановитих керівників, підприємців і справжніх патріотів України.

Незабутніми залишаються натхненні слова-привітання Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія (Березовського) і радість отримання з його благословенних рук за заслуги перед Українською Православною Церквою високої церковної нагороди — ордена Української Православної Церкви преподобного Нестора Літописця I ступеня, яким нагороджено високопрофесійний колектив Хмельницького інституту імені Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України.

 

 

Протоієрей Діонісій Мартишин, завідувач кафедри теології та християнської комунікації МАУП