У Хмельницькому інституті та Коледжі МАУП відбувся Мітинг-реквієм на вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років.
Щороку, кожну четверту суботу листопада в нашій країні – поминальний день за жертвами імперських насильств над українцями, в тому числі і Голодомору 1932-1933 р.р., в цей день кожен свідомий українець, запалює на підвіконні свою свічку пам’яті, щоб її бачили зорі – душі померлих.
29 листопада 2024 року у Хмельницькому інституті МАУП відбувся Мітинг-реквієм на вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років.
Цього року вшанування пам'яті за жертвами сталінського геноциду відбувається в умовах повномасштабної війни росії проти України, яка знову супроводжується геноцидними практиками проти українців. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, з усією наочністю демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.
Через дев’ять з половиною десятиліть після Голодомору-геноциду проти українців знову застосовують методи геноциду. Більше 1370 днів повномасштабної війни засвідчили: здійснюючи вторгнення, росія має на меті знищити українську націю як таку. Знищити українську ідентичність, культуру, мову. Для цього окупанти вбивають і депортують українців, руйнують міста, спалюють українські книжки.
Сьогодні українці мають власну державу. І завдяки цьому успішно протистоять путінському геноциду. Перемога України й покарання винних важливі не тільки для нашої країни, вони важливі для всього світу. У роки Голодомору західні уряди, прагнучи не погіршувати відносини з срср, воліли мовчати. Після Другої світової війни на міжнародному рівні було засуджено нацизм, проте злочини радянського режиму, зокрема й Голодомор-геноцид українців, залишилися без належної та єдиної міжнародної оцінки навіть після розпаду союзу.
Голодомор 1932-1933 рр. – трагедія, масштаби якої неможливо збагнути, голод травмував націю, залишивши на її тілі глибокі соціальні, психологічні та демографічні шрами, які вона носить до сьогодні. Коли ми усвідомимо, що було з нами колись, то зможемо не допустити можливих повторень у майбутньому, яке будуватимемо разом.
 |  |  |
 |  |  |
 |  |  |
